Райський тиждень в Україні, як і ті два тижні, які я провела вдома, коли приїзджала минулого разу. Нажаль, після кожної такої поїздки я повертаюсь в Мюнхен з відчуттям, що мене забирають і що від мене забирають щось дуже важливе, мабуть, навіть житєво важливе. І кожного разу перші дні у Німеччині я хворію, сил нема і нічого не хочеться. Потім нормально, звикаю, знов адаптуюсь до тутешніх умов і все таке. Тим не менш, почуття того, що мені не вистачає чогось суттєвого і необхідного, не залишає мене. І тут так з багатьма. Ті люди, які не відчувають цього просто не мали рідної країни. Один чоловік, який живе у Німеччині вже років з 15 сказав: "Коли я вперше після від'їзду приїхав у Київ, я нічого не зрозумів і почувався чужим. Я і досі не розумію це місто і Україну взагалі."

Кожен другий представник латиноамериканських країн каже, що кохання на відстані- це коли четверо задоволені. Може вони й мають рацію в деяких випадках, але такий скепсис наштовхує мене на думку, що у них є якийсь неприємнй досвід з цього приводу, і вони більше не дають собі бути наївними і довірливими. Шкода. Це ж так приємно, не мати сумнівів в відвертості хоча б однієї людини. Сподіваюсь, я ще довго не зміню свою думку з цього приводу.

День народження святкувала у ріднім місті серед друзів. Це найкращий подарунок, який могли вигадати мої батьки! Люблю)

Такое же 14-е число такого же февраля. Только два года назад в этот день я врала, год назад обманывали меня. А сегодня я наконец-то не чувствую себя лицемеркой, когда говорю "я люблю тебя" и не имею причин сомневаться в людях, которые мне дороги. Вот он, праздник)

прошлый выложенный рисунок был сделан из этого.
тоже, кстати, мое творение.

Фака:
я маме только что рассказывала, что я супергерой

 zasranec Kid:
ты опять курила))))

Фака:
нет, ка кни странно)))

так вот у меня есть помощник
его зовут яблунево плодожерка
он есть яблоки, которые похожы на марсиан и марсиан, которые похожи на яблоки
а еще я тоже ношу трусы поверх колготок и у меня есть маска и обязательно плащ!!! дадададада!!!
а перед тем, как убить чай, в котором утопилась и поломалась моя любимая пластмассовая ложка я при маме же рассказывала ему длинную тираду как настоящий супргерой!
а еще у меня есть суперсила!!
я когда заходила в ванну там была молния и свет прегорел
на этом моя суперсила иссякла))
но у меня еще должна быть суперслабость, но это тайна!
такая тайна, что этого не знаю даже я

 zasranec Kid:
нет я буду голосовать всетаки против легализации LSD))))))))))

Фака:
блин, я ничего не употребляла! только одну таблетку, но она не от этого и не для этого... это походу побочный эффект... один из них...
там такой список длинный, что я запарилась читать
но меня походу типа предупреждали

 zasranec Kid:
:-D

Фака:
она такая голубенькая была... честно)
надо было пить красненькую....
в следущий раз точно возьму красненькую!
о! фак! я забыла! мне как крутому супергерою нужен крутой супервраг, а то чай уже поержен
и повержен
Кид, вылезь из под стола

Я нікому ніколи нічого.
Я ніколи нікому ніщо.
А як я коли декому дещо,
То хіба ж то не можна, чи що?

Коли людині довго не давати відповісти, то вона забуде усі свої аргументи і вріже мовчки. Дочекаєсся...

мм.... тиждень у Києві. Назад у Мюнхен уже хочеться не так сильно, як спочатку. Тим не менш часу у мене мало і назад потрібно чим скоріше- тим краще. На жаль, ніякі консульства і посольства це не колише.

Зустрілась майже з усіма, кого вважала друзями раніше і кого вважаю друзями зараз. Останніх у рази менше. Не дивно. Хоча могло б бути гірше- якщо б люди, які уже не друзі ще б цікавились моїм життям між собою. Добре, що їм хочаб все одно) І добре, що є хоч хтось, бо відчуття того, що я усюди не сама, а самотня мене бентежить.

Клізма_войдоїд, напиши, коли у тебе буде час зі мною зустрітись. І взагалі треба разом утрьох (ще з Єфчегом) десь затусить хоч на 3 годинки. Буде цікаво)

Холодно тут, у Києві...

ось звідси